Словник української мови в 11 томах

співспадкоємець

СПІВСПАДКОЄ́МЕЦЬ, мця, ч., юр. Особа, що успадковує яке-небудь майно разом із кимсь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. співспадкоємець — співспадкоє́мець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. співспадкоємець — -мця, ч., юр. Особа, що успадковує яке-небудь майно разом із кимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співспадкоємець — СПІВСПАДКОЄ́МЕЦЬ, мця, ч., юр. Особа, що успадковує яке-небудь майно разом із кимсь.  Словник української мови у 20 томах