співрозмовниця

СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник.

Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (Ряб., Золототисячник, 1948, 149).

Значення в інших словниках

1. співрозмовниця — співрозмо́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. співрозмовниця — -і. Жін. до співрозмовник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співрозмовниця — СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник. Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах