співрозмовниця

співрозмо́вниця

-і.

Жін. до співрозмовник.

Значення в інших словниках

1. співрозмовниця — співрозмо́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. співрозмовниця — СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник. Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах
3. співрозмовниця — СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник. Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (Ряб., Золототисячник, 1948, 149).  Словник української мови в 11 томах