співрозмовниця
СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник.
Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (Ряб., Золототисячник, 1948, 149).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співрозмовниця — співрозмо́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співрозмовниця — -і. Жін. до співрозмовник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співрозмовниця — СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник. Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (І. Рябокляч). Словник української мови у 20 томах