1. Словник української мови у 20 томах

співрозмовниця

СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж.

Жін. до співрозмо́вник.

Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (І. Рябокляч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співрозмовниця — співрозмо́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співрозмовниця — -і. Жін. до співрозмовник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співрозмовниця — СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник. Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (Ряб., Золототисячник, 1948, 149). Словник української мови в 11 томах