Орфографічний словник української мови

співтрапезник

співтрапе́зник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. співтрапезник — -а, ч., книжн. Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співтрапезник — СПІВТРАПЕ́ЗНИК, а, ч., книжн. Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. співтрапезник — СПІВТРАПЕ́ЗНИК, а, ч., книжн. Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь.  Словник української мови в 11 томах