Великий тлумачний словник сучасної мови

співтрапезник

співтрапе́зник

-а, ч., книжн.

Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. співтрапезник — співтрапе́зник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. співтрапезник — СПІВТРАПЕ́ЗНИК, а, ч., книжн. Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. співтрапезник — СПІВТРАПЕ́ЗНИК, а, ч., книжн. Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь.  Словник української мови в 11 томах