Орфографічний словник української мови

спідничаний

спіднича́ний

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спідничаний — -а, -е, розм. Прикм. до спідниця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спідничаний — СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до спідни́ця 1. – Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. спідничаний — СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до спідни́ця 1. — Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Тют., Вир, 1964, 6).  Словник української мови в 11 томах