спідничаний

СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм.

Прикм. до спідни́ця 1.

– Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. спідничаний — спіднича́ний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. спідничаний — -а, -е, розм. Прикм. до спідниця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідничаний — СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до спідни́ця 1. — Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Тют., Вир, 1964, 6).  Словник української мови в 11 томах