спідничина

СПІДНИЧИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що спідни́ця 1.

Надійшла Текля .. в зеленій спідничині (А. Свидницький);

Як ударили в підбори трактористи з ланковими, Як війнули ті дівчата спідничинами новими (Л. Первомайський);

// Стара, поношена спідниця.

Була [Левантина] боса, в самій сорочці та в лихенькій спідничині (Б. Грінченко);

– Це моя спідниця стара .. Бачу – онучі в тебе зовсім стерлись. Візьми цю спідничину – як знахідка буде (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. спідничина — спідничи́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спідничина — -и, ж., розм. Те саме, що спідниця 1). || Стара, поношена спідниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідничина — СПІДНИЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що спідниця 1. Надійшла Текля.. в зеленій спідничині (Свидн., Люборацькі, 1955, 69); Як ударили в підбори трактористи з ланковими, Як війнули ті дівчата спідничинами новими (Перв.  Словник української мови в 11 томах
4. спідничина — Спідничина, -ни ж. Юбченка. Спідничина не зіходить. Грин. III. 268.  Словник української мови Грінченка