спідничаний
СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм.
Прикм. до спідни́ця 1.
– Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спідничаний — спіднича́ний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- спідничаний — -а, -е, розм. Прикм. до спідниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спідничаний — СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до спідни́ця 1. — Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Тют., Вир, 1964, 6). Словник української мови в 11 томах