1. Словник української мови в 11 томах

спідничаний

СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до спідни́ця 1.

— Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Тют., Вир, 1964, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідничаний — спіднича́ний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. спідничаний — -а, -е, розм. Прикм. до спідниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спідничаний — СПІДНИЧА́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до спідни́ця 1. – Що ж ти ще і відкараскуєшся, що ти моєї курки не припинала, як моя зозулястенька приволокла на лапці шманделок [шматок] твоєї спідничаної пілки? (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах