спілка —
[сп’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і сп'ілкие
Орфоепічний словник української мови
спілка —
-и, ж. 1》 Тісне єднання, зв'язок. Йти до спілки — об'єднуватися. Тримати спілку з ким — товаришувати; водити компанію. У спілці з ким — а) разом, спільно з ким-небудь; б) у компанії з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спілка —
СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв'язок. Статуї, і садові куртини, І шафи книжкові – все свідчить тут мені, Що спілка з музами твої скрашає дні (М. Зеров); Якось батько виявив подвійну Юркову бухгалтерію і припинив з ним торговельну спілку (С.
Словник української мови у 20 томах
спілка —
Найліпша спілка, то чоловік і жінка. Бо і у сварці мусять годитися над своїм добром. Не приставай з панами до спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть. Життєвий досвід нашого народу з польськими панами, які усе його кривдили.
Приповідки або українсько-народня філософія
Спілка —
(Укр. соціал-демократична Спілка) політична організація, утворена 1904 шляхом виходу фракції М. Меленевського з Революційної укр. партії; заперечувала необхідність національної організації для укр. пролетаріату; 1905 увійшла до рос.
Універсальний словник-енциклопедія
спілка —
ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев.
Словник синонімів української мови
спілка —
СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв’язок. Вийшли ми, браття, з народу, Діти робочих родин. Спілка братерська й свобода — Шлях перед нами один (Пісні та романси..
Словник української мови в 11 томах
спілка —
Спілка, -ки ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.
Словник української мови Грінченка