Спілка

(Укр. соціал-демократична Спілка)

політична організація, утворена 1904 шляхом виходу фракції М. Меленевського з Революційної укр. партії; заперечувала необхідність національної організації для укр. пролетаріату; 1905 увійшла до рос. соціал-демократичної робітничої партії на правах автономної організації меншовицької фракції; проіснувала до 1912.

Значення в інших словниках

1. спілка — спі́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири спі́лки  Орфографічний словник української мови
2. спілка — 1. Тісне єднання; зв’язок: братерська спілка, творча спілка, спілка однодумців. 2. Об’єднання людей, пов’язане спільними умовами життя, спільною метою, товариство; громадське об’єднання: видавнича спілка, спілка молоді, гончарська спілка...  Літературне слововживання
3. спілка — Єднання, зв'язок; (гурт) товариство, співтовариство, співдружність, ОБ'ЄДНАННЯ, ліґа; (двох) п. тандем; (виробнича) корпорація; (політична) органзація; п! СОЮЗ.  Словник синонімів Караванського
4. спілка — [сп’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і сп'ілкие  Орфоепічний словник української мови
5. спілка — -и, ж. 1》 Тісне єднання, зв'язок. Йти до спілки — об'єднуватися. Тримати спілку з ким — товаришувати; водити компанію. У спілці з ким — а) разом, спільно з ким-небудь; б) у компанії з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. спілка — СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв'язок. Статуї, і садові куртини, І шафи книжкові – все свідчить тут мені, Що спілка з музами твої скрашає дні (М. Зеров); Якось батько виявив подвійну Юркову бухгалтерію і припинив з ним торговельну спілку (С.  Словник української мови у 20 томах
7. спілка — Найліпша спілка, то чоловік і жінка. Бо і у сварці мусять годитися над своїм добром. Не приставай з панами до спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть. Життєвий досвід нашого народу з польськими панами, які усе його кривдили.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. спілка — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев.  Словник синонімів української мови
9. спілка — Спі́лка, спі́лки, спі́лці; спі́лки́, спі́ло́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. спілка — СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв’язок. Вийшли ми, браття, з народу, Діти робочих родин. Спілка братерська й свобода — Шлях перед нами один (Пісні та романси..  Словник української мови в 11 томах
11. спілка — Спілка, -ки ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.  Словник української мови Грінченка