спірит —
-а, ч. Той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих, хто займається спіритизмом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спірит —
СПІРИ́Т, а, ч. Той, хто займається спіритизмом. Невдалому спіритові Юрченкові тепер дихнути не давали: – Загіпнотизуй, щоб їсти не хотілось, –сіпав хтось за рукав (І. Кириленко); * У порівн. Вона сподівалась якогось чуда, підступила, неначе ..
Словник української мови у 20 томах
спірит —
СПІРИ́Т, а, ч. Той, хто вірить у можливість спілкування з душами померлих, хто займається спіритизмом. Невдалому спіритові Юрченкові тепер дихнути не давали: — Загіпнотизуй, щоб їсти не хотілось,— сіпав хтось за рукав (Кир., Вибр., 1960, 70); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах