Значення в інших словниках
-
спіх —
-у, ч. 1》 розм. Те саме, що поспіх 1). 2》 розм., рідко. Моторність, спритність. 3》 діал. Результат, успіх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спіх —
Поквап, квапливість, поквапність, сквапність, хапанка, хапанина, хапатня, хапливість, похапливість, поспіх
Словник чужослів Павло Штепа
-
спіх —
СПІХ, у, ч. 1. розм. Те саме, що по́спіх 1. За годину приїхав добродій Брянський. Той спіх, з яким він увійшов у господу, досить свідчив, що славетний лікар звик навіщати або дуже слабих, або занадто нетерплячих гонорових пацієнтів (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
спіх —
ПО́СПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм., СПІ́ШКА розм., ХАПАНИ́НА розм., ХАПАТНЯ́ розм., ПО́КВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я.
Словник синонімів української мови
-
спіх —
Спіх, спі́ху, -хові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спіх —
СПІХ, у, ч. 1. розм. Те саме, що по́спіх 1. За годину приїхав добродій Брянський. Той спіх, з яким він увійшов у господу, досить свідчив, що славетний лікар звик навіщати або дуже слабих, або занадто нетерплячих гонорових пацієнтів (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах
-
спіх —
Спіх, -ху м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр.
Словник української мови Грінченка