Значення в інших словниках
-
спішний —
(який вимагає швидкого виконання) терміновий, негайний, (про справи) невідкладний, першочерговий, пильний, нагальний, книжн. екстрений, діал. наглий.
Словник синонімів Полюги
-
спішний —
Терміновий, негайний, пильний, невідкладний, шпаркий; (крок) КВАПЛИВИЙ; (на вдачу) промітний, спритний, моторний, скорохвацький.
Словник синонімів Караванського
-
спішний —
-а, -е. 1》 Який вимагає негайного виконання; терміновий. 2》 Який здійснюється, робиться швидко, квапливо. || Швидкий, квапливий (про ходу, кроки і т. ін.). || рідко. Який минає, проходить швидко, непомітно. Спішним порядком — терміново, негайно. 3》 розм. Моторний, спритний (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спішний —
Наглий, нагальний, негайний, квапний, поквапний, невідкладний, незабарний, пильний, хапкий, хапливий, див. спонтанний
Словник чужослів Павло Штепа
-
спішний —
СПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання; терміновий. Хтось не одписав одразу, бо мав багато спішної писанини (Леся Українка); – Я дотримуюся тієї думки, що, коли в спішній роботі є серйозність, – цю роботу ніколи не зробити так швидко...
Словник української мови у 20 томах
-
спішний —
КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
спішний —
Спі́шний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спішний —
СПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання; терміновий. Хтось не одписав одразу, бо мав багато спішної писанини (Л. Укр., V, 1956, 352); — Я дотримуюся тієї думки, що, коли в спішній роботі є серйозність...
Словник української мови в 11 томах
-
спішний —
Спішний, -а, -е Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Словник української мови Грінченка