Значення в інших словниках
-
срібло —
ЗБ. срібний посуд <�речі, гроші>; (волосу) сивина; П. сіруватобілий колір; (олімпійське) срібна медаля <сов. медаль>; (- звук) дзвінкість, мелодійність; (з нст. сл. золото) срібло-золото, багатство, скарб.
Словник синонімів Караванського
-
срібло —
срібла, с. 1》 Проста речовина хімічного елемента Арґентуму – благородний білий блискучий метал, пластичний і ковкий. Дрібнорозпорошене срібло – сіро-чорне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
срібло —
СРІ́БЛО́, срі́бла́, с. 1. Хімічний елемент – благородний блискучий метал сірувато-білого кольору, пластичний і ковкий; уживається для виготовлення ювелірних виробів, посуду, для карбування монет і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
срібло —
Ag, хіміч. елемент з атомним числом 47; сріблясто-білий пластичний благородний метал; хіміч. стійкий; найкращий провідник тепла і електричного струму; трапляється у чистому вигляді (самородках), у сплавах та мінералах...
Універсальний словник-енциклопедія
-
срібло —
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт.
Словник синонімів української мови
-
срібло —
Срі́бло́, -ла, -лу
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
срібло —
СРІ́БЛО́, срі́бла́, с. 1. Хімічний елемент — благородний блискучий метал сірувато-білого кольору, пластичний і ковкий; уживається для виготовлення ювелірних виробів, посуду, для карбування монет і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
-
срібло —
Срібло, -ла с. 1) Серебро. Мет. 253. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. посл. Ростопленеє срібло. Котл. Ен. III. 41. На лядунці або золото, або срібло. ЗОЮР. І. 140. 2) — живе. Ртуть. Ком. Р. Н. 43.
Словник української мови Грінченка