срібло
Срібло, -ла
с.
1) Серебро. Мет. 253. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. посл. Ростопленеє срібло. Котл. Ен. III. 41. На лядунці або золото, або срібло. ЗОЮР. І. 140.
2) — живе. Ртуть. Ком. Р. Н. 43.
Словник української мови ГрінченкаСрібло, -ла
с.
1) Серебро. Мет. 253. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. посл. Ростопленеє срібло. Котл. Ен. III. 41. На лядунці або золото, або срібло. ЗОЮР. І. 140.
2) — живе. Ртуть. Ком. Р. Н. 43.
Словник української мови Грінченка