стадар —
СТАДА́Р, я́, ч., діал. Пастух, що пасе коней. Найвеселіший народ конярі, або як їх іще називають – стадарі .. Хоч як паша далеко, а йому все одно (Г. Хоткевич); Стояв [на майдані] уже старший вівчар.., стадар до коней (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
стадар —
-я, ч., зах. Пастух, що пасе коней.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стадар —
ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал.
Словник синонімів української мови
стадар —
СТАДА́Р, я́, ч., діал. Пастух, що пасе коней. Найвеселіший народ конярі, або як їх іще називають — стадарі.. Хоч як паша далеко, а йому все одно (Хотк., Довбуш, 1965, 88); Стояв [на майдані] уже старший вівчар.., стадар до коней (Гжицький, Опришки, 1962, 16).
Словник української мови в 11 томах