Орфографічний словник української мови

станкач

станка́ч

іменник чоловічого роду

станковий кулемет

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. станкач — СТАНКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що Станко́вий кулеме́т (див. станко́вий). Кулеметники сікли по ворожій піхоті, міняючи стрічку за стрічкою. Вода закипала в станкачах (О. Гончар); Фланг .. Згаряча Вдарив дрібно З станкача (М. Гірник).  Словник української мови у 20 томах
  2. станкач — -а, ч., розм. Те саме, що Станковий кулемет (див. станковий).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. станкач — СТАНКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що Станко́вий кулеме́т ( див. станко́вий). Кулеметники сікли по ворожій піхоті, міняючи стрічку за стрічкою. Вода закипала в станкачах (Гончар, III, 1959, 372); Фланг.. Згаряча Вдарив дрібно З станкача (Гірник, Сонце.., 1958, 122).  Словник української мови в 11 томах