станкач

станка́ч

-а, ч., розм.

Те саме, що Станковий кулемет (див. станковий).

Значення в інших словниках

1. станкач — станка́ч іменник чоловічого роду станковий кулемет розм.  Орфографічний словник української мови
2. станкач — СТАНКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що Станко́вий кулеме́т (див. станко́вий). Кулеметники сікли по ворожій піхоті, міняючи стрічку за стрічкою. Вода закипала в станкачах (О. Гончар); Фланг .. Згаряча Вдарив дрібно З станкача (М. Гірник).  Словник української мови у 20 томах
3. станкач — СТАНКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що Станко́вий кулеме́т ( див. станко́вий). Кулеметники сікли по ворожій піхоті, міняючи стрічку за стрічкою. Вода закипала в станкачах (Гончар, III, 1959, 372); Фланг.. Згаряча Вдарив дрібно З станкача (Гірник, Сонце.., 1958, 122).  Словник української мови в 11 томах