станковий

станко́вий

-а, -е.

1》 жив. Створений на станку (див. станок II 6)), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку. Станковий портрет.

Станкове мистецтво — термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер (у живопису – картина, у скульптурі – статуя, погруддя і т. ін.).

2》 військ. Закріплений на станку (див. станок II 1)).

Станковий кулемет — скорострільна автоматична зброя, укріплена на триножному або колісному станку.

Значення в інших словниках

1. станковий — станко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. станковий — СТАНКО́ВИЙ, а, е. 1. жив. Створений на станку (див. стано́к² 6), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку. У різних жанрах виступав митець [І.  Словник української мови у 20 томах
3. станковий — СТАНКО́ВИЙ, а, е. 1. жив. Створений на станку ( див. стано́к² 6), пов’язаний з творами мистецтва, створеними на станку. У різних жанрах виступав митець [І.  Словник української мови в 11 томах