станковий

СТАНКО́ВИЙ, а, е.

1. жив. Створений на станку (див. стано́к² 6), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку.

У різних жанрах виступав митець [І. Їжакевич] – у станковому живописі, в книжковій ілюстрації, працював над настінними розписами, науково-популярними панно-картинами (з газ.);

Як художник-гравер він [Т. Шевченко] творив головним чином у галузі станкової гравюри (естампа) (з наук. літ.);

Окремим доробком І. Кавалерідзе в галузі станкової скульптури малих форм є його серія оригінальних робіт, присвячених видатним майстрам театрального мистецтва (із журн.);

Станковий портрет.

2. військ. Закріплений на станку (див. стано́к² 1).

Автомобілі виринули з-за повороту один за одним .. Лобове скло у всіх машинах було відхилене наперед, і звідти виразно стриміли цівки станкових кольтів (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. станковий — станко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. станковий — -а, -е. 1》 жив. Створений на станку (див. станок II 6)), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку. Станковий портрет. Станкове мистецтво — термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер (у живопису...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. станковий — СТАНКО́ВИЙ, а, е. 1. жив. Створений на станку ( див. стано́к² 6), пов’язаний з творами мистецтва, створеними на станку. У різних жанрах виступав митець [І.  Словник української мови в 11 томах