станочниця

стано́чниця

іменник жіночого роду, істота

верстатниця

рідко

Значення в інших словниках

1. станочниця — СТАНО́ЧНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до стано́чник¹. Завія стружок зі станка, Мов пух сліпуча і легка, Ясна мов сніг, пухка мов сніг, Спада станочниці до ніг (Л. Забашта).  Словник української мови у 20 томах
2. станочниця — СТАНО́ЧНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до стано́чник¹. Завія стружок зі станка, Мов пух сліпуча і легка, Ясна мов сніг, пухка мов сніг, Спада станочниці до ніг (Забашта, Нові береги, 1950, 92).  Словник української мови в 11 томах