станочниця

СТАНО́ЧНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до стано́чник¹.

Завія стружок зі станка, Мов пух сліпуча і легка, Ясна мов сніг, пухка мов сніг, Спада станочниці до ніг (Забашта, Нові береги, 1950, 92).

Значення в інших словниках

1. станочниця — стано́чниця іменник жіночого роду, істота верстатниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. станочниця — СТАНО́ЧНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до стано́чник¹. Завія стружок зі станка, Мов пух сліпуча і легка, Ясна мов сніг, пухка мов сніг, Спада станочниці до ніг (Л. Забашта).  Словник української мови у 20 томах