станочниця
СТАНО́ЧНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до стано́чник¹.
Завія стружок зі станка, Мов пух сліпуча і легка, Ясна мов сніг, пухка мов сніг, Спада станочниці до ніг (Забашта, Нові береги, 1950, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- станочниця — стано́чниця іменник жіночого роду, істота верстатниця рідко Орфографічний словник української мови
- станочниця — СТАНО́ЧНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до стано́чник¹. Завія стружок зі станка, Мов пух сліпуча і легка, Ясна мов сніг, пухка мов сніг, Спада станочниці до ніг (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах