станочник

СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник.

СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка ( див. стано́к³).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. станочник — стано́чник 1 іменник чоловічого роду, істота верстатник рідко стано́чник 2 іменник чоловічого роду, істота житель станка — селища в Сибіру рідко Орфографічний словник української мови
  2. станочник — СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник. СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка (див. стано́к³). Словник української мови у 20 томах
  3. станочник — -а, ч., заст. Житель станка (див. станок III). Великий тлумачний словник сучасної мови