станочник
СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник.
СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка ( див. стано́к³).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- станочник — стано́чник 1 іменник чоловічого роду, істота верстатник рідко стано́чник 2 іменник чоловічого роду, істота житель станка — селища в Сибіру рідко Орфографічний словник української мови
- станочник — СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник. СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка (див. стано́к³). Словник української мови у 20 томах
- станочник — -а, ч., заст. Житель станка (див. станок III). Великий тлумачний словник сучасної мови