станочник

стано́чник 1

іменник чоловічого роду, істота

верстатник

рідко

стано́чник 2

іменник чоловічого роду, істота

житель станка — селища в Сибіру

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. станочник — СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник. СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка (див. стано́к³). Словник української мови у 20 томах
  2. станочник — -а, ч., заст. Житель станка (див. станок III). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. станочник — СТАНО́ЧНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що верста́тник. СТАНО́ЧНИК², а, ч., заст. Житель станка ( див. стано́к³). Словник української мови в 11 томах