старування

старува́ння

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. старування — СТАРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. старува́ти. Не подобалося [Синявіну] й це старування молодого [Саїда] (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
2. старування — -я, с., розм. Дія за знач. старувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. старування — СТАРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. старува́ти. Не подобалося [Синявіну] й це старування молодого [Саїда] (Ле, Міжгір’я, 1953, 99).  Словник української мови в 11 томах