старіючий — Орфографічний словник української мови

старіючий — СТАРІ́ЮЧИЙ, а, е. Який старіє (див. ста́рі́ти 1). Молода султанша старіючого Ахмеда першого, дбаючи про свої династичні плани, гаряче підтримувала похід Мугаммед Герая на Україну (Іван Ле); Стимулюючи життєві процеси старіючого організму... Словник української мови у 20 томах
старіючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до старіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
старіючий — СТАРІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ста́рі́ти 1. Молода султанша старіючого Ахмеда першого, дбаючи про свої династичні плани, гаряче підтримувала похід Мугаммед Герая на Україну (Ле, Хмельницький, І, 1957, 180)... Словник української мови в 11 томах