старіючий

старі́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до старіти 1).

Значення в інших словниках

1. старіючий — старі́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. старіючий — СТАРІ́ЮЧИЙ, а, е. Який старіє (див. ста́рі́ти 1). Молода султанша старіючого Ахмеда першого, дбаючи про свої династичні плани, гаряче підтримувала похід Мугаммед Герая на Україну (Іван Ле); Стимулюючи життєві процеси старіючого організму...  Словник української мови у 20 томах
3. старіючий — СТАРІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ста́рі́ти 1. Молода султанша старіючого Ахмеда першого, дбаючи про свої династичні плани, гаряче підтримувала похід Мугаммед Герая на Україну (Ле, Хмельницький, І, 1957, 180)...  Словник української мови в 11 томах