Значення в інших словниках
-
стик —
СТИК, у, ч. 1. Місце з'єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. Потяг, помалу колихаючись і рівномірно стукаючи на стиках, почав одходити (Грицько Григоренко); Зовні вона червоною глиною помазала деревини, а на стиках – синькою (С.
Словник української мови у 20 томах
-
стик —
-у, ч. 1》 Місце з'єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. || Лінія зіткнення, межа між чим-небудь. 2》 спец. Те саме, що стикування. 3》 перен. Зв'язок, взаємодія чого-небудь. На стику чого — у момент, в період закінчення чого-небудь одного і початку іншого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стик —
СТИК, у, ч. 1. Місце з’єднання, зіткнення двох кінців, країв чого-небудь. Потяг, помалу колихаючись і рівномірно стукаючи на стиках, почав одходити (Григ., Вибр., 1959, 371); Зовні вона червоною глиною помазала деревини, а на стиках — синькою (Чорн.
Словник української мови в 11 томах
-
стик —
Стик, -ка м. = істик. Гол. Н. 562.
Словник української мови Грінченка