стишувати —
СТИ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко СТИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., що, кого. 1. Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). 2. Робити повільнішим, менш швидким; уповільнювати.
Словник української мови у 20 томах
стишувати —
-ую, -уєш і рідко стишати, -аю, -аєш, недок., стишити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). Стишувати голос. 2》 Робити повільнішим, менш швидким; уповільнювати. || Змушувати рухатися повільніше.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стишувати —
УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ) (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИ діал.; ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). — Док.
Словник синонімів української мови
стишувати —
СТИ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко СТИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). Сти́шувати (сти́шити) го́лос — говорити тихше, переходити на шепіт.
Словник української мови в 11 томах