стишувати

сти́шувати

-ую, -уєш і рідко стишати, -аю, -аєш, недок., стишити, -шу, -шиш, док., перех.

1》 Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). Стишувати голос.

2》 Робити повільнішим, менш швидким; уповільнювати.

|| Змушувати рухатися повільніше.

Стишувати хід — а) сповільнювати свій рух (про транспортні засоби); б) зменшувати швидкість (поїзда, автомобіля і т. ін.).

3》 Послаблювати силу вияву чого-небудь.

|| Робити менш відчутним (біль, почуття і т. ін.); угамовувати.

4》 Примушувати заспокоїтися, утихомиритися. Стишувати [своє] серце.

Значення в інших словниках

1. стишувати — сти́шувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. стишувати — СТИ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко СТИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., що, кого. 1. Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). 2. Робити повільнішим, менш швидким; уповільнювати.  Словник української мови у 20 томах
3. стишувати — УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ) (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИ діал.; ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). — Док.  Словник синонімів української мови
4. стишувати — СТИ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко СТИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). Сти́шувати (сти́шити) го́лос — говорити тихше, переходити на шепіт.  Словник української мови в 11 томах