стишуватися
сти́шуватися
-уюся, -уєшся і рідко стишатися, -аюся, -аєшся, недок., стишитися, -шуся, -шишся, док.
1》 Ставати тихішим, не дуже чутним (про звук, шум і т. ін.); затихати.
2》 Припиняти розмову, спів, крик і т. ін.; замовкати.
|| Переставати видавати або утворювати слабші звуки (про механізм, інструмент і т. ін.).
|| перен. Переставати виявляти ознаки життя.
|| безос.
3》 Ставати повільнішим, менш швидким; уповільнюватися.
|| Сповільнювати свій рух; іти, їхати і т. ін. повільніше.
|| Припиняти рух; зупинятися.
4》 Ставати слабшим, ущухати (про явища природи).
|| безос.
|| Зменшуватися в дії, в силі вияву і т. ін.
|| Ставати менш відчутним (про біль, почуття і т. ін.); угамовуватися.
5》 Переставати сердитися; заспокоюватися, утихомирюватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови