1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стишуватися

сти́шуватися

-уюся, -уєшся і рідко стишатися, -аюся, -аєшся, недок., стишитися, -шуся, -шишся, док.

1》 Ставати тихішим, не дуже чутним (про звук, шум і т. ін.); затихати.

2》 Припиняти розмову, спів, крик і т. ін.; замовкати.

|| Переставати видавати або утворювати слабші звуки (про механізм, інструмент і т. ін.).

|| перен. Переставати виявляти ознаки життя.

|| безос.

3》 Ставати повільнішим, менш швидким; уповільнюватися.

|| Сповільнювати свій рух; іти, їхати і т. ін. повільніше.

|| Припиняти рух; зупинятися.

4》 Ставати слабшим, ущухати (про явища природи).

|| безос.

|| Зменшуватися в дії, в силі вияву і т. ін.

|| Ставати менш відчутним (про біль, почуття і т. ін.); угамовуватися.

5》 Переставати сердитися; заспокоюватися, утихомирюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стишуватися — сти́шуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. стишуватися — див. затихати Словник синонімів Вусика
  3. стишуватися — СТИ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко СТИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТИ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. 1. Ставати тихішим, не дуже чутним (про звук, шум і т. ін.); затихати. Десь за вишняками то наростав, то стишувався людський гомін (П. Словник української мови у 20 томах
  4. стишуватися — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. стишуватися — СТИ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко СТИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТИ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. 1. Ставати тихішим, не дуже чутним (про звук, шум і т. ін.); затихати. Десь за вишняками то наростав, то стишувався людський гомін (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах