стовбурний

сто́вбурний 1

прикметник

від: сто́вбур

сто́вбурний 2

іменник чоловічого роду, істота

робітник у шахті

Значення в інших словниках

1. стовбурний — СТО́ВБУРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сто́вбур 1–3. Дерево, об'їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (із журн.). 2. Стос. до стовбура (у 4 знач.). 3. у знач. ім. сто́вбурний, ного...  Словник української мови у 20 томах
2. стовбурний — -а, -е. 1》 Прикм. до стовбур 1-3). 2》 Стос. до стовбура (у 4 знач.). 3》 у знач. ім. стовбурний, -ного, ч. Той, хто керує механізмами у стовбурі шахти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стовбурний — СТО́ВБУРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сто́вбур 1-3. Дерево, об’їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (Колг. Укр., 5, 1962, 40). 2. Стос. до стовбура (у 4 знач.). 3. у знач. ім. сто́вбурний, ного...  Словник української мови в 11 томах