1. Орфографічний словник української мови

стовбурний

сто́вбурний 1

прикметник

від: сто́вбур

сто́вбурний 2

іменник чоловічого роду, істота

робітник у шахті

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбурний — СТО́ВБУРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сто́вбур 1–3. Дерево, об'їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (із журн.). 2. Стос. до стовбура (у 4 знач.). 3. у знач. ім. сто́вбурний, ного... Словник української мови у 20 томах
  2. стовбурний — -а, -е. 1》 Прикм. до стовбур 1-3). 2》 Стос. до стовбура (у 4 знач.). 3》 у знач. ім. стовбурний, -ного, ч. Той, хто керує механізмами у стовбурі шахти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стовбурний — СТО́ВБУРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сто́вбур 1-3. Дерево, об’їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (Колг. Укр., 5, 1962, 40). 2. Стос. до стовбура (у 4 знач.). 3. у знач. ім. сто́вбурний, ного... Словник української мови в 11 томах