стоголосо —
СТОГОЛО́СО. Присл. до стоголо́сий. Зелений гай ласкаво зашумить І стоголосо заспіває (О. Олесь); З клубу висипали всі юрбою, і на нічному Хрещатику раптом стоголосо залунав гімн Вічному революціонеру (Ф.
Словник української мови у 20 томах
стоголосо —
Присл. до стоголосий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стоголосо —
СТОГОЛО́СО. Присл. до стоголо́сий. Зелений гай ласкаво зашумить І стоголосо заспіває (Олесь, Вибр., 1958, 25); З клубу висипали всі юрбою, і на нічному Хрещатику раптом стоголосо залунав гімн Вічному революціонеру (Бурл.
Словник української мови в 11 томах