Орфографічний словник української мови

столипінець

столи́пінець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. столипінець — СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. – Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  2. столипінець — -нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. столипінець — СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. — Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (Гончар, II, 1959, 249).  Словник української мови в 11 томах