Словник української мови в 11 томах

столипінець

СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи.

— Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (Гончар, II, 1959, 249).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. столипінець — столи́пінець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. столипінець — СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. – Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. столипінець — -нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи.  Великий тлумачний словник сучасної мови