столипінець
СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи.
— Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (Гончар, II, 1959, 249).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- столипінець — столи́пінець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- столипінець — СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. – Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- столипінець — -нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. Великий тлумачний словник сучасної мови