столипінець
СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст.
Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи.
– Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- столипінець — столи́пінець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- столипінець — -нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- столипінець — СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. — Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (Гончар, II, 1959, 249). Словник української мови в 11 томах