столипінець

СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст.

Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи.

– Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. столипінець — столи́пінець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. столипінець — -нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. столипінець — СТОЛИ́ПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. — Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (Гончар, II, 1959, 249). Словник української мови в 11 томах