1. Словник української мови у 20 томах

столикий

СТОЛИ́КИЙ, а, е, заст., поет.

1. Який складається із ста різних осіб.

Столикий колектив;

Егоїзм столикий і тим страшний. Його в одні двері женеш, а він уже в тисячі щілин зазирає (В. Дрозд);

З казок ми знаємо, що тільки гад Завжди бував столикий і сторукий, Бо сам не мав лиця... (Ю. Клен).

2. Який виявляється в різних формах; різноманітний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. столикий — столи́кий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. столикий — Стовидий, стообличний Словник чужослів Павло Штепа
  3. столикий — -а, -е, заст., поет. 1》 Який складається зі ста різних осіб. Столикий колектив. 2》 Який виявляється в різних формах; різноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. столикий — СТОЛИ́КИЙ, а, е, заст., поет. 1. Який складається із ста різних осіб. Столикий колектив. 2. Який виявляється в різних формах; різноманітний. Словник української мови в 11 томах