Орфографічний словник української мови

стоп

стоп

вигук

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стоп — (металів) суміш, добута топленням, сов. сплав, (живосрібний) амальгама, п! СУМІШ.  Словник синонімів Караванського
  2. стоп — Стій, зупинь, спинь  Словник чужослів Павло Штепа
  3. стоп — СТОП, виг. 1. Уживається як команда для припинення руху, роботи в знач.: стій! зупинися! – Ану, стоп! – .. Віталій нахилився до водія, торкнув його за плече (О. Гончар); Ешелон раптово рушає з місця і йде, набуваючи швидкості. – Стоп! – гукає фельдфебель.  Словник української мови у 20 томах
  4. стоп — I виг. 1》 Уживається як команда для припинення руху, роботи в знач.: стій! зупинися! || Уживається як наказ припинити що-небудь робити в знач.: годі! облиш! 2》 у знач. присудк. сл., розм. Уживається на позначення припинення руху, роботи. 3》 у знач. ім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стоп — СТОП, виг. 1. Уживається як команда для припинення руху, роботи в знач.: стій! зупинися! — Ану, стоп! — ..Віталій нахилився до водія, торкнув його за плече (Гончар, Тронка, 1963, 333); Ешелон раптово рушає з місця і йде, набуваючи швидкості. — Стоп!...  Словник української мови в 11 томах