Орфографічний словник української мови

стопін

стопі́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стопін — СТОПІ́Н, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.  Словник української мови у 20 томах
  2. стопін — -а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, що його застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стопін — стопі́н (італ. stoppino, від stoppa – клоччя) вогнепровідний шнур, застосовуваний в піротехніці.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. стопін — СТОПІ́Н, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.  Словник української мови в 11 томах