стопін

СТОПІ́Н, а, ч.

Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.

Значення в інших словниках

1. стопін — стопі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стопін — -а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, що його застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стопін — стопі́н (італ. stoppino, від stoppa – клоччя) вогнепровідний шнур, застосовуваний в піротехніці.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. стопін — СТОПІ́Н, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.  Словник української мови в 11 томах