стопінг

СТО́ПІНГ, а, ч.

Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.

[Валя:] Добувати руду у старій шахті небезпечно. Вона аварійна. [Данило:] Вироблений стопінг. Пустота – більш як тридцять тисяч кубометрів (Ю. Мокрієв);

Дільниця мала ще й “резервні” – чотирнадцятий і вісімнадцятий стопінги (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. стопінг — сто́пінг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стопінг — -а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стопінг — сто́пінг (англ. stoping) камера в гірських породах, в якій обвалюють (з уступів) руду.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. стопінг — СТО́ПІНГ, а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду. [Валя:] Добувати руду у старій шахті небезпечно. Вона аварійна. [Данило:] Вироблений стопінг. Пустота — більш як тридцять тисяч кубометрів (Мокр.  Словник української мови в 11 томах