стопінг

СТО́ПІНГ, а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.

[Валя:] Добувати руду у старій шахті небезпечно. Вона аварійна. [Данило:] Вироблений стопінг. Пустота — більш як тридцять тисяч кубометрів (Мокр., П’єси, 1959, 226);

Дільниця мала ще й «резервні» — чотирнадцятий і вісімнадцятий стопінги (Ле, С. Голубар, 1950, 49).

Значення в інших словниках

1. стопінг — сто́пінг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стопінг — СТО́ПІНГ, а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду. [Валя:] Добувати руду у старій шахті небезпечно. Вона аварійна. [Данило:] Вироблений стопінг. Пустота – більш як тридцять тисяч кубометрів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. стопінг — -а, ч. Камера в гірських породах, в якій обвалюють з уступів руду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стопінг — сто́пінг (англ. stoping) камера в гірських породах, в якій обвалюють (з уступів) руду.  Словник іншомовних слів Мельничука